Обдарований чи талановитий?

Досить часто ці слова вживаються як синоніми. Але таке тлумачення є не тільки малопродуктивним, більше того, воно створює небажану двозначність. Тому багато дослідників «навантажують» термін «талановитий» спеціальним значенням, а саме: той, хто має дуже високий рівень здібностей до якої-небудь спеціальної діяльності (музичної, художньої, літературної, технічної, спортивної), причому ці здібності вже значною мірою встигли реалізуватися в конкретних суспільно значущих продуктах. Крім того, цей термін зазвичай містить ще дві ознаки: наявність виявленого творчого елемента і домінування природжених якостей.

Отже, відповідно до цього розуміння, шестирічний Моцарт, який брав участь разом із батьком у концертному турне європейськими країнами,— безперечно, талант (але ще не геній); 18-річний Славко, який щойно закінчив фізичний факультет університету,— поки що тільки обдарований юнак.У разі спільного вживання терміни «обдарований» і «талановитий» виступають як рід і вид. Будь-яка талановита дитина (взагалі людина) є одночасно обдарованою, але не кожну обдаровану дитину можна вважати талановитою. Деяким обдарованим дітям ще необхідно досягти рівня талановитості, а це вдається, на жаль, не всім.Але якщо поняття «обдаровані діти» «покриває» весь обсяг поняття «талановиті», то чому ж тоді в назвах популярних статей і брошур ці два терміни ставлять поряд, поєднуючи їх сполучником «і» («обдаровані і талановиті діти»)? Вочевидь, таким поєднанням автори висловлюють свій намір не обмежуватись загальною характеристикою всіх обдарованих дітей, а намагаються спеціально «зупинитися» на тій їх частині, що належить до категорії юних талантів.Для того, щоб з'ясувати, що поєднує поняття «обдарованість» і «талант», а також у чому полягає різниця між ними, пропонуємо скористатися термінологічним словничком.Його склав свого часу відомий психолог К. К. Платонов як засіб, що дає змогу уникнути термінологічної плутанини в тлумаченні чинників, які зумовлюють обдарованість. Щоправда, словничок розрахований на вчених, тому нам доведеться розшифрувати деякі терміни, які використовує автор. Отже:• Біологічне — все спільне за походженням (гомологічне), хоча й необов'язково тотожне, у людини з тваринами.

Природне — все, що існує в людині незалежно від впливу на неї іншихлюдей.• Уроджене — все, що існує, дозріває та старіє в людині на основі її пренатальних властивостей.Природжене — все, що властиве людині вже від моменту її народження.• Спадкове — все, що існує й розвивається в людині на основі генногофонду її батьків.Набуте — все, що виникає й розвивається в людині внаслідок зовнішніх впливів на неї.• Соціальне — все, що виникає в людини як члена суспільства в антропогенезі (антропогенез - це процес еволюційно-історичного формування фізичного типу людини) та історії людства, а також в онтогенезі (онтогенез — індивідуальний розвиток організму від моменту його зародження до кінця життя) в результаті спілкування з іншими людьми.Таким чином ми з'ясували, шо маємо справу зі спорідненими поняттями, зміст яких частково збігається. Разом із тім кожний із наведених термінів має специфічний зміст. Розглянемо деякі із них.1. Вочевидь, що задатки людини слід віднести до «вродженого». Але при цьому слід зауважити, що, оскільки йдеться про кору головного мозку,яка відразу ж після народження дитини починає «обростати» (вислів І. П. Павлова) умовно-рефлекторними зв'язками (причому одночасно відбувається процес дозрівання головного мозку), у «чистому» (первісному) вигляді задатки практично існують тільки в пренатальний період. Відразу після народження дитини на їх базі починають формуватися мозкові механізми різних здібностей. І ці механізми являють собою,за висловом І. П. Павлова, нероздільний сплав уродженого і набутого.2. Усе соціальне в психіці людини є, звичайно, набутим, але не все набуте є соціальним.3. Аналогічно все спадкове є вродженим, але не все вроджене — спадкове.Уроджене складається не тільки під впливом генетичної спадковості (хоча це, безумовно, головний чинник) — на нього впливають умови вагітності та пологів.